|
Гарник Т.П., Тен Е.О., Скачко Б.Г. с. 166-167.
Реабілітація хворих на хронічний гепатит (ХГ) в наш час є досить актуальним питанням у зв’язку із зростанням різноманітних несприятливих факторів — екологічних, токсичних, бактеріальних, вірусних.
Дослідженнями вчених багатьох країн доведено, що при ХГ відмічаються значні зміни імунітету, які обумовлені складними і багатогранними взаємовідносинами між печінкою та імуною системою. В останні роки дослідники все частіше схиляються до думки, що для хворих на ХГ при відсутності патогенетичного лікування доцільним є створення умов для найбільш сприятливого протікання гепатиту.
Найбільш сприятливою формою корекції стану хворих на ХГ в період реабілітації є застосування фітозасобів та голкорефлексотерапії. Фітозасоби містять різні БАС, які фізіологічно впливають на стан протікання ХГ. Голкорефлексотерапія посилює, прискорює дію лікарських засобів.
Метою нашої роботи було вивчення впливу деяких фітосередників та голкорефлексотерапії на клінічні, імунологічні, біохімічні показники та стан холесекреторної функції печінки у хворих на ХГ в період реабілітації.
Ми проаналізували результати відновно-реабілітаційної терапії у 47 хворих у віці 24-61 року серед таких груп:
- 11 хворих на хронічний токсичний гепатит, серед яких 5 довгий час вживали медикаменти тому, що лікувались з приводу туберкульозу;
- 13 хворих, що весь час зловживали алкоголем;
- 23 хворих, у яких гепатит виник на фоні хронічних захворювань жовчевивідних шляхів.
Обстежено 32 хворих на ХГ, яким проводилась реабілітація з призначенням фітосередників та голкорефлексотерапія (1 гр) та 15 хворих на ХГ, яким не призначались фітосередники та голкорефлексотерапія (2гр, дані цієї групи були контролем).
Хворим на ХГ підбирали та призначали лікапрські форми рослинного походження із таких фітозасобів: трави чистотілу, квіток ромашки, листя м’яти перцевої, трави деревію, трави кропиви собачої, квіток календули, листя подорожника великого, трави перстачу гусячого, кореня цикорію, кореня аїру, квіток липи серцелистої, висівок пшеничних, житніх, а також препарату “Гепатофальк Планта”, який містить чистотіл, куркуму та расторопшу плямисту. Кожному хворому протягом року призначали до 3-х урсів лікування. Голкорефлексотерапію проводили індивідуально з використанням таких БАТ: VB24, VB25, F13, F14, VB37, F1, V18, V19. Ефективність лікування оцінювали по динаміці клінічних ознак, лабораторних даних, біохімічних та імунологічних показників АЛТ, АСТ, загального аналізу крові, Тл, Тх, Тс, Тх/Тс, IgM, IgA, IgG,ЦІК).
Аналіз результатів обстеження протягом 4-х років свідчить, що в 1 групі тільки у 12,5% хворих спостерігалося загострення ХГ, в той час як у хворих 2 групи — в 47,8%. При цьому у хворих 1 групи загострення виникало у 3 випадках — 1 раз на два роки і в одному випадку — 1 раз на три роки. У хворих 2 групи частота загострень складала 2 рази на рік. У хворих 1 групи загострення супроводжувалися мінімальною активністью (Р-0,05), в той час, як у хворих 2 групи активність була більш виражена (Р більше 0,05).
Таким чином, результати проведених досліджень дозволяють нам зробити висновок про те, що диференційована відновно-реабілітаційна терапія, яка включає медикаментозні (фітозасоби) та немедикаментозні (голкорефлексотерапія) методи, у хворих на ХГ покращує клінічний перебіг хвороби і сприяє попередженню його загострення, про що свідчать як імунологічні, так і клініко-лабораторні показники.
Борис Скачко, врач, фитотерапевт,
автор 20 книг и брошюр, более 200 статей по фитотерапии, здоровому образу жизни
Просмотров: 0
|
