Скарлатина - гостре інфекційне захворювання, що характеризується ураженням
мигдаликів, шкіри та слизових оболонок, типовим висипанням із подальшим
злущуванням, загальними проявами інтоксикації.
Збудник скарлатини - гемолітичний стрептокок.
Зараження відбувається від хворого на скарлатину. Вхідні ворота інфекції -
піднебінні мигдалики. Збудник потрапляє в організм з краплями слини під час
кашлю, чхання, розмови.
Борис СКАЧКО,
асистент кафедри фітотерапії КМІ Української асоціації народної медицини;
Галина ОРЕЩУК, фітотерапевт.
Вражаються передусім слизові оболонки верхніх дихальних шляхів. Стрептокок,
розмножуючись, виділяє токсин, який всмоктується в кров і спричинює порушення
загального стану. З дією токсину пов'язані також висипання на шкірі та зміни
поверхні язика.
Інколи збудник проникає через ушкоджену шкіру (ранова або
опікова скарлатина). Інфекція може передаватися через речі хворого, а також із
зараженою їжею (наприклад, через молоко та молочні продукти).
Особливо часто на скарлатину хворіють діти віком від 3 до 10
років.
Інкубаційний період - 2-7 діб.
Хвороба починається раптово. З'являються слабість, головний
біль, блювання, температура тіла підвищується до 40°С. Через кілька годин
дитині стає боляче ковтати, мигдалики збільшуються, червоніють. На них
з'являється наліт (клінічна картина ангіни). Язик вкривається білувато-сірим
нальотом. Через 4-5 діб наліт зникає, язик стає малиновим - його колір нагадує
колір малини. Збільшуються шийні лімфатичні вузли.
Протягом перших 2 діб на тілі з'являється скарлатинозне
висипання - дрібні яскраво-червоні плями. Спочатку їх помічають на шиї, грудях,
під пахвами, на ліктьових згинах та внутрішній поверхні стегон, а згодом вони
поширюється по всьому тілу. Не уражуються лише ніс, губи та підборіддя
(носогубний трикутник). Це характерна ознака скарлатини.
Гостра фаза хвороби триває 2-5 діб, у тяжчих випадках -
довше.
Після зниження температури тіла висипання поступово
бліднуть, потім зникають. Починає злущуватися шкіра не лише в тих ділянках, де
було висипання. На кистях, стопах, де добре розвинений роговий шар, шкіра іноді
відлущується шарами. Загальний стан дитини поліпшується.
Скарлатина небезпечна ускладненнями. Найчастіше
спостерігається запалення лімфатичних вузлів, в основному підщелепних.
Запалення середнього вуха у дітей виникає зазвичай на 15-16-ту добу хвороби,
проте буває й пізніше. Можливий розвиток міокардиту, гломерулонефриту, артриту,
серцевої міастенії та своєрідного серцево-судинного синдрому - так зване
скарлатинозне серце (сповільнення пульсу, дихальна аритмія, зниження
артеріального тиску, систолічний шум тощо).
Скарлатина часто зумовлює загострення ревматизму, інколи
початок ревматизму пов'язують саме із скарлатиною. Захворюваність підвищується
в осінньо-зимові місяці.
У домашніх умовах лікують хворих на скарлатину з легким
перебігом. У разі тяжкої та ускладненої форм захворювання дитину шпиталізують.
Хворі на скарлатину протягом гострого періоду захворювання
повинні дотримуватися постільного режиму. Дитині треба створити спокійну
обстановку, постійно провітрювати приміщення. У перші дні хвороби в неї
з'являється відчуття болю під час ковтання, різко знижується апетит. Годувати
дитину в цей час слід невеликими порціями рідкою або напіврідкою теплою їжею
5-6 разів на день.
Зазвичай діти багато п'ють. Корисні фруктові та овочеві
соки, зокрема морквяний, чай з лимоном, настій шипшини, журавлинний морс,
овочеві супи, молочні продукти. Дитині дають вівсяний відвар, вівсяну та
гречану каші, парові котлети, м'ясне пюре, варену морську рибу, вершкове масло,
яблука, виноград. У період розпалу хвороби нерідко можливий запор, а тому в
раціон уводять чорнослив, печені яблука, морську капусту, висівки. З дієти
вилучають шоколад, гострі та солоні страви.
У більшості випадків хворому рекомендують потогінне
лікування - дитину одягають у довгу сорочку, змочену в гарячому відварі трави
гуньби сінної або вівсяної соломи, зверху обгортають ковдрою. Тривалість
процедури - до 1 години.
У народі хворих на скарлатину годували вівсяною юшкою,
вигрівали на печі, яку вистеляли соломою і поливали відваром вівса.
У разі високої температури тіла застосовують заспокійливі
обгортання тіла з використанням води температури 30°С.
Одночасно ставлять компреси на шию (температура води
15-18°С), змінюючи їх кожні 10-15 хв. Це обмежує запалення і затримує розвиток
нальоту в горлі.
Для лікування скарлатини рекомендують лікарські рослини.
Трава суниць лісових: 1 столову ложку сировини залити 200 мл
води, витримати на водяній бані 15 хв, настояти 1 год. Приймати по 30-80 мл 3
рази на день.
Квітки бузини чорної: 1 десертну ложку сировини залити 300
мл окропу, настояти 20 хв у закритому посуді. Приймати по 30-70 мл 3 рази на
день у гарячому вигляді.
Трава деревію звичайного: 1 столову ложку залити 300 мл
окропу, настояти 1 год. Приймати по 30-70 мл 3 рази на день залежно від віку
дитини.
Як протизапальний, антибактеріальний засіб, що підвищує
опірність організму, призначають настоянку свіжого кореня ехінацеї пурпурової
(аптечний препарат) - по 1 краплі на рік життя дитини 3-4 рази на день з водою.
У разі збільшення та болючості лімфатичних вузлів як
протиалергійний та протизапальний засіб призначають суміш:
Трава череди трироздільної - 40
г
Трава фіалки триколірної - 40 г
Трава пасльону солодко-гіркого - 10
г.
Десертну ложку суміші залити 200 мл води, довести до кипіння, витримати на
водяній бані 15 хв, настояти 1 год, процідити, приймати протягом дня ковтками.
На припухлі шийні лімфатичні вузли ставити теплі компреси з
розчином столового оцту (1 чайна ложка на склянку води), змінюючи їх через 30
хв 2-4 рази.
Як спазмолітичний, сечогінний, протизапальний та
відхаркувальний засіб використовують корені бедринцю ломикаменевого. З порошку
кореня сформувати пілюлі з медом (по 0,3-0,5 г порошку на 1 пілюлю). Приймати по 1
пілюлі через 4 год, запиваючи водою. Для дітей віком до 5 років готують відвар
із кореня: 1/2 столової ложки залити 200 мл окропу, кип'ятити 30 хв на малому
вогні, охолодити, процідити. Вживати по 1 чайній ложці 3 рази на день перед
їдою. Зменшує запалення та спазм гладеньких м'язів верхніх дихальних шляхів,
полегшує відхаркування.
Догляд за ротовою порожниною має бути особливо ретельним.
Кожні 2 год полоскати горло відваром листя горіха волоського і трави ожини
сизої у співвідношенні 3:1. 50
г суміші залити 500 мл води, кип'ятити 3 хв на малому
вогні. Полоскати теплим.
Корисно полоскати горло 5% розчином лимонної кислоти або
водою із соком свіжого лимона (20-30 крапель на склянку теплої перевареної
води).
Промивати ніс водою температури 27-30°С.
Якщо висипання йде повільно, це небезпечно. Для його
посилення роблять обгортання. Простирадло намочують у теплому слабкому розчині
кухонної солі та оцту, викручують. Дитину обгортають простирадлом, кладуть у
ліжко та вкривають теплою ковдрою. Тривалість процедури - 1-1,5 год. Після
обгортання дитину швидко обтирають вологою тканиною і перевдягають.
Прискорюють появу висипання ванни температури 35-36°С. Коли
шкіра починає лущитися, ванни прискорюють відпадання лусочок. Особливо корисні
мильні ванни.
Полегшують лущення ванни з відваром висівок.
Треба берегти дитину від застуди, особливо в період
злущування. Під час хвороби щодня на ніч накладати збуджувальні компреси на
живіт, а після одужання - ще протягом 2 тижнів разом із збуджувальними
обгортаннями литок (для запобігання загостренню перебігу хвороби).
Важливо правильно доглядати дитину. Посуд, яким користується
дитина добре мити та кип'ятити. Робити вологе прибирання приміщення з
використанням 0,5% розчину хлорного вапна, регулярно провітрювати. Повітря в
кімнаті має бути не тільки чистим, але й вологим. Можна поставити таз з водою
або розвішувати вологі простирадла.
Запалення горла лікують звичайними методами: інгаляції,
полоскання або промивання.
У разі ускладнення скарлатини міокардитом застосовують
відповідне лікування. У разі погіршення серцевої діяльності під час
інтоксикації використовують засоби для посилення скоротливої функції міокарда
та судинного тонусу.
Для своєчасного виявлення отиту натискують на соскоподібні
відростки за вухами. У разі отиту з'являється їх болючість. Кожні 2 доби
оглядають барабанні перетинки.
У разі нефриту дитині призначають суворий постільний режим,
на ділянку нирок прикладають зігрівальні компреси. Дуже важливо дотримуватися
дієти (молоко, білий хліб, каші, зварені на воді, з маслом, компоти, апельсиновий
сік, ріпа, буряки, свіжі ягоди). Споживання солі слід обмежити. Якщо немає
набряків, призначають лужні мінеральні води (боржомі). За наявності набряків
використовують сечогінні та потогінні засоби.
Дитину тримають у ліжку до 23-ї доби хвороби. Якщо
скарлатина легкого перебігу, дозволяють ходити з 8-10-ї по 17-ту добу, а з 17-ї
по 23-тю потрібен постільний режим. Сечу досліджують через день. З 24-ї доби
дитині призначають загальну дієту, але вилучають гострі та солоні страви й
приправи.
Ізоляція хворої дитини повинна тривати не менш як 22 доби
від початку захворювання.
Опубліковано в газеті "Здоров"я та
довголіття", №49 (824).
 Коментарии | | |